Никоненко Тамара Петрівна

      Проблема семантичної структури прислівників місця і напрямку та визначення ознак, які є головними семантичними компонентами системи просторових відносин,  була і залишається у полі зору лінгвістів, бо вона складна і многогранна. У цьому плані актуальність і теоретична значимість вибраної В.Ломакою теми не викликає сумніву. Він визначив семантичну структуру найбільш вживаних прислівників місця та напрямку з опорою на словники та визначив ознаки, які є головними семантичними компонентами системи просторових відношень і є головними складовими структури досліджуваних прислівників, використовуючи при цьому поряд з традиційним описовим методом аналізу елементи компонентного аналізу. В. Ломака визначив, хоч і не досить послідовно, лексико-семантичні варіанти досліджуваних прислівників із загальною семантичною ознакою “статичні просторові відношення” та “динамічні просторові відношення”.