Category Archives: Науково-дослідницькі роботи
Звернення до Бога в інавгураційних промовах американських президентів
У сучасному суспільстві значну роль відіграє політична комунікація. Ми розглядаємо політичний дискурс як опосередкований певною соціокультурною традицією спосіб комунікації. Одним з видів політичної комунікації як усної форми політичного дискурсу є інавгураційна промова. Інавгураційні промови є визначними не лише з соціокультурної та історичної точки зору, але й з лінгвістичної: вони є яскравим прикладом мови народу, адже насичені не лише великою кількістю зворотів та метафор, граматичних структур, але також, що нам особливо цікаво, зверненнями до Бога.
Фразеологічні одиниці української мови: емоційно-оцінний аспект
За останні роки жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги українських мовознавців, як фразеологія, основні поняття, обсяг проблематики та об’єкт вивчення якої залишаються актуальними. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяє ґрунтовне дослідження семантичної природи словосполучень. Тож виникає потреба у здійсненні комплексного дослідження та аналізу мовних явищ шляхом проведення психолінгвістичних експериментів, які сприяють розв’язанню проблем конотації фразеологізмів.
Англіцизми у мовленні учнів
Складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов’язані з появою значної кількості запозичень, переважно з англійської мови. Комплексно останній з етапів запозичення англіцизмів української мови не було досліджено. Втім, складні лексико-семантичні процеси в ній, спричинені сучасними мовними контактами, а також їх можливі наслідки заслуговують найпильнішої уваги. Цим і зумовлена актуальність теми.
Система односкладних особових речень у мові новел та оповідань Григора Тютюнника
Науково-дослідницька робота присвячена дослідженню односкладних означено-, неозначено-, узагальнено-особових конструкцій в авторському мовленні та в мовленні персонажів оповідань і новел Гр. Тютюнника:„Лісова сторожка”; „Сито, сито…”; „Син приїхав”; „Три зозулі з поклоном”; „Три плачі над Степаном”; „У Кравчини обідають”; „Іван Срібний”; „Смерть кавалера”; „Дивак”; „М’який”. Наукове дослідження синтаксису односкладних речень в українському мовознавстві ще не завершене. Маємо лише окремі праці, присвячені загальному огляду односкладних особових речень (П.С.Дудик, В.Ф.Сич, Н.Л.Іваницька та ін.), навчальний посібник В.Д.Горяного; особові односкладні речення ще не знайшли достатнього опрацювання. Потреба в такому дослідженні обумовлена й особливістю синтаксису Гр.Тютюнника. Мета роботи полягає у системному та послідовному аналізі особливостей побудови та функціонування односкладних особових речень, специфіки вираження головного та другорядних членів речення та інших особливостей обраних конструкцій у творах Гр. Тютюнника.
Системні характеристики прислівників місця та напрямку в сучасній англійській мові
Проблема семантичної структури прислівників місця і напрямку та визначення ознак, які є головними семантичними компонентами системи просторових відносин, була і залишається у полі зору лінгвістів, бо вона складна і многогранна. У цьому плані актуальність і теоретична значимість вибраної В.Ломакою теми не викликає сумніву. Він визначив семантичну структуру найбільш вживаних прислівників місця та напрямку з опорою на словники та визначив ознаки, які є головними семантичними компонентами системи просторових відношень і є головними складовими структури досліджуваних прислівників, використовуючи при цьому поряд з традиційним описовим методом аналізу елементи компонентного аналізу. В. Ломака визначив, хоч і не досить послідовно, лексико-семантичні варіанти досліджуваних прислівників із загальною семантичною ознакою “статичні просторові відношення” та “динамічні просторові відношення”.