Никоненко Тамара Петрівна

     Одним із актуальних завдань школи є виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включатись у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні, людини, яка вміє самостійно проектувати власне життя, визначаючи його стратегію відповідно до особистих уявлень про навколишнє середовище та способи взаємодії з ним.

   М.Ю. Красовицький визначає, що учнівське самоврядування – це спосіб (принцип) організації життя учнівського колективу, який реалізовується в залученні учнів до планування, організації, контролю та підведення підсумків їх навчальної, трудової, суспільно корисної діяльності з допомогою педагогічного колективу.
Самоврядування розвиває в учнів організаторські здібності, почуття відповідальності та ініціативи.

   Саме в шкільному віці усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ громадського життя є основою подальшої активної позиції у дорослому житті. Однією із форм залучення школярів до громадського життя є їхня участь в учнівському самоврядуванні.

  Метою і завданням учнівського самоврядування, яке відбувається в щільному взаємозв’язку із роботою педагогічного колективу, є становлення виховної системи школи через формування   загальношкільного колективу; залучення особистості до загальнолюдських цінностей,   засвоєння нею соціальних  норм поведінки через участь у громадському житті школи;  створення умов для самовизначення, самоствердження й   самореалізації  кожної особистості через наявність широкого   вибору   напрямів і видів діяльності;   розвиток креативності, ініціативи, формування активної   громадянської позиції школярів; створення атмосфери доброзичливості, взаєморозуміння,   турботи   один про одного, про школу, взаємоповага між   дітьми й   дорослими.
Колективним органом самоврядування в 10-Б класі є збори колективу класу — впливовий чинник зміцнення дисципліни учнів, виховання в них моральних якостей. На зборах класного колективу класу обговорюємо актуальні, зрозумілі питання повсякденного життя (підготовка культурно-масового заходу, випуск газети, підсумки навчання за чверть, семестр, рік та ін.), визначні історичні події, сучасні досягнення, моральні проблеми. Періодичність їх проведення залежить від конкретних умов діяльності класу.

  Гласність, відкритість роботи органів самоврядування (всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяє поглибленню демократизму в шкільному житті. Розвиток учнівського самоврядування, участь в якому розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню, розвитку організаторських здібностей дітей.
У 10-Б класі  планується та проводиться робота, частіше всього, за річним циклом колективних творчих справ. Даний підхід передбачає участь всіх школярів у виборі, розробці, проведенні та аналізі основних справ року. Так як основним осередком виховної системи є клас, то педагогічне керівництво здійснює класний керівник, залучаючи до роботи батьків, представників громадськості тощо.
Існування такої системи передбачає:
1) наявність координаційного центру, який би об’єднав виховні зусилля класного керівника та активну творчість дітей, створивши на цій основі соціокультурне середовище;
2) володіння технологіями реалізації змісту виховання шляхом організації учнівського самоврядування;
3) активну творчу діяльність та зацікавленість єдиною справою всього класного колективу.

      Визначаючи етапи розвитку системи учнівського самоврядування дотримуюся наступних принципів:

кожній справі – свій організатор;
кожному учневі – конкретне доручення;
усім членам виконавчих органів – діючі права й обов’язки;
усім органам самоврядування – єдність дій і взаємодія.
Без підтримки й допомоги вчителів учнівське самоврядування було б малоефективним, тому допомагаю учням визначати проблеми, знаходити шляхи її вирішення, підтримую дитячу ініціативу, не нав’язуюючи своєї точки зору, а разом з дітьми обмірковую справи. Допомагаю учням таким чином: методично грамотно готую їх до участі в самоврядуванні, ненав’язливо вношу корективи в їх діяльність, допомагаю залучити до самоврядування якомога більше ініціативних учнів, сприяю зміцненню й розвитку шкільних традицій тощо. Діти потребують допомоги дорослих й особливо тоді, коли виникає проблема взаємин з іншими. Саме педагог, який володіє необхідними психологічними знаннями, наділений педагогічним досвідом, може вчасно попередити виникнення   конфлікту  в колективі, скерувати   дитячу діяльність в необхідне русло, допомогти дитині в   реалізації бажання самостверджуватися.

      Крім учителів школи, лідери співпрацюють з батьківським комітетом. У класі складено план спільних дій тристоронньої угоди між педагогічним колективом, батьківською радою та радою учнівського самоврядування.

   Основні питання, яким приділяють увагу є: організація профілактичної, роз’яснювальної та виховної роботи за здоровий спосіб життя (зустрічі, перегляд документальних та художніх  фільмів, тощо); спільна робота з організації та проведення конкурсів, годин спілкування, зустрічей, практикумів тощо; організація та проведення трудових десантів, екскурсій у природу, визначними місцями Чернігівської області (с. Густиня) та по Україні (м. Київ, м. Львів, м. Кам’янець-Подільський); організація та проведення поточних ремонтів у класі.