Никоненко Тамара Петрівна

   Морально вихованим вважають ту людину, яка не тільки засвоїла моральні норми, а й поводить себе в любих ситуаціях у відповідності з ними. Моральне виховання включає наступні взаємопов’язані та взаємообумовлені сторони: формування моральної свідомості, виховання моральних почуттів, навиків і звичок моральної поведінки. Для належного морального становлення особистості необхідна спеціальна робота з учнями, спрямована на засвоєння ними моральних норм і принципів. Важко вести себе правильно, якщо не знаєш, як потрібно вести себе в тому чи іншому випадку.

   Формуючи культуру морально-етичного сприйняття учнів, вчителі, класні керівники спираються на вже набутий життєвий досвід школярів, створюють такий досвід в процесі різноманітної діяльності. Чим багатший життєвий досвід дітей, тим глибше і повніше засвоюються моральні поняття. Формування моральної свідомості школярів, їх суджень, оцінок, моральних понять завжди пов’язано з емоційними переживаннями. Поведінка на основі усталених моральних понять та переконань пов’язана з почуттям радості і задоволення. Виховувати моральні переконання – значить забезпечити єдність моральної свідомості, почуттів і поведінки.

  Моральні почуття, переживання школярів того, що ними засвоюється, є одним із важливих умов формування культури морально-етичного сприйняття. Моральні почуття – це емоційне відношення до суспільства, до людей, до самого себе. Вони зароджуються і розвиваються у процесі спілкування між людьми. Виховання моральних почуттів не є ізольованим процесом, вони виникають і розвиваються на основі потреб людини, синтезу знань і переживань. Важливими засобами формування культури морально-етичного сприйняття є гра, трудова діяльність, процес навчання, колектив учнів. Відомі форми і методи, які сприяють формуванню культури морально-етичного сприйняття: години спілкування, бесіди за круглим столом, диспути з етичних проблем, тренінги, читацькі конференції, екскурсії тощо.

   Пізнаючи навколишній світ, людина з дитинства повинна пізнавати людину – її думки, почуття, найтонші й найскладніші порухи душі, прагнення, поривання. Людина, пізнаючи людське, пізнає тим самим себе, учиться дивитися на себе ніби збоку. «Одна з найскладніших речей у нашій педагогічній майстерності, – як стверджував В.Сухомлинський, – це розповідь педагога про людину». Тож ми і намагаємося на годинах спілкування «Оглянься уважно навколо», «Уміння бути самим собою», «Етичний кодекс класу», «Дерево дружби», «Уміння вести бесіду», «Дзеркало краси», «Твоя троянда – єдина в світі» дискутувати  про героїв України, видатних вчених та просто пересічних громадян, які є гідними почесного звання Людина. Я твердо переконана, що пізнання моральності – пізнання розумом і серцем – має включати в себе не тільки захоплення красою, але й обурення злом. Діти  активно включаються в вирішення педагогічних задач на годинах спілкування, запропонованих вчителем, висловлюють свої думки з приводу почутого, засуджують несправедливість, роблять висновки.

   Постійне, щоденне пізнання людини сприяє тому, що вже в роки дитинства людина відчуває моральний смисл обставин, взаємовідносин, які складаються в повсякденному житті. Думаючи добре про людину, дитина прагне до доброго вчинку; добрий вчинок дає їй велике моральне задоволення, повноту радісних переживань. Ці почуття в свою чергу загострюють чуйність, чутливість до добра і зла, породжуючи нетерпимість до всього, що принижує людину.

   У моральному вихованні учнів, на мою думку, також велике значення має екскурсія. Ми проводимо їх протягом всього навчального року. Тематика і цілі екскурсій різноманітні: «Бойовими шляхами Варвинщини» (зал-рекреація, 2 поверх гімназії), до Обеліска Слави, до с. Густинь Прилуцького р-ну, з метою відкриття духовних святинь та пізнання культурної спадщини свого народу; до м. Києва, екскурсії у природу.

   Кожна така екскурсія пов’язана з життям і діяльністю людей в ім’я України. В ході екскурсії діти глибше розуміють і усвідомлюють такі моральні поняття, як колективізм, турбота один про одного, товариське взаєморозуміння. Зустріч на екскурсії з новими, цікавими і талановитими людьми дисциплінує, мобілізує, сприяє формуванню культури морально-етичного сприйняття. Своєрідною школою морального виховання є екскурсії в природу. Вони проводяться з учнями різних вікових груп. Такі екскурсії дають можливість учителю виховувати у школярів почуття бережливого ставлення до природи. Під час екскурсій учитель має можливість глибше проникнути в психологію вихованців, точніше визначити рівень сформованості культури морально-етичного сприйняття, навичок і звичок моральної поведінки.